Від знайомства до спільних операцій: моя співпраця з литовськими колегами
Як знайомство з дитячим хірургом Арунасом Струмілою переросло у спільні операції та тривалу українсько-литовську співпрацю в Дніпрі.
Коли доктор Арунас Струміла вперше приїхав до нашої лікарні у Дніпрі, я проводив для нього екскурсію. Показував відділення, розповідав про нашу роботу, пацієнтів і досвід допомоги дітям в умовах війни.
Поступово екскурсія перетворилася на тривалу професійну розмову. Ми обговорювали клінічні випадки, складні рішення та проблеми, з якими стикаємося в дитячій хірургії. Попри різні умови роботи, виявилося, що маємо багато спільних запитань і добре розуміємо одне одного.
Так виник той професійний контакт, із якого згодом виросла наша співпраця.
Автор
Вернігора Денис Геннадійович
Дитячий і дорослий хірург-уролог, доктор філософії (PhD).
Перша спільна операція
У якийсь момент ми обоє подумали: варто не лише обговорювати досвід, а й спробувати зробити щось разом.
Саме тоді в лікарні перебувала дитина з атрезією стравоходу, якій була потрібна хірургічна допомога. Ми обговорили цей випадок і можливість спільного втручання. Отримавши погодження керівництва, разом виконали торакоскопічну корекцію атрезії стравоходу.
Для мене ця операція стала початком партнерства, яке не завершилося з від’їздом колеги.
Зв’язок, який зберігся після візиту
Після повернення до Литви Арунас залишався на зв’язку. Я консультувався з ним щодо стану дитини та подальшого ведення, ми обговорювали перебіг відновлення.
Дуже ціную цю готовність продовжувати спільну роботу дистанційно. Адже відповідальність за пацієнта не закінчується в операційній, а можливість звернутися до колеги й разом обміркувати наступні кроки має велике значення.
Зараз дитина росте та набирає вагу. Для всієї команди це особливо приємна новина.
Другий приїзд і п’ятеро пацієнтів
Коли з’явилася можливість повторного візиту Арунаса, ми вже мали досвід спільної роботи та продовжували професійне спілкування.
Разом із нашим медичним директором Гладким Олександром Петровичем ми підготували п’ятьох пацієнтів до спільних операцій. Під час цього візиту протягом чотирьох днів українська та литовська команди виконали заплановані втручання. Серед пацієнтів були діти з хворобою Гіршпрунга, кістою яєчника та пілоростенозом.
Це результат роботи багатьох людей: хірургів, анестезіологів, операційних медичних сестер, фахівців інтенсивної терапії та колег, які забезпечували підготовку й подальший догляд за дітьми.
Що для мене означає ця співпраця
Для мене ця історія насамперед про людей і професійну довіру.
Ми ділимося досвідом, якого набули, допомагаючи дітям в умовах війни. Литовські колеги діляться своїми напрацюваннями в малоінвазивній хірургії новонароджених і дітей раннього віку. І в цьому обміні немає лише однієї сторони, яка навчає: ми вчимося одне в одного.
Приємно, що про нашу спільну роботу розповіли на сторінці Саміту перших леді та джентльменів у межах Міжнародного медичного партнерства.
А почалося все з екскурсії лікарнею та розмови, під час якої ми зрозуміли, що можемо бути корисними одне одному й нашим пацієнтам. Хочу, щоб ця співпраця продовжувалася.
Пов’язані матеріали
Потрібна консультація хірурга-уролога?
Можна записатися на консультацію, написати в Instagram або переглянути місця прийому в Дніпрі.