Уретероцеле та ектопічний сечовід у дітей: діагностика і лікування

Уретероцеле — це кістоподібне розширення дистального відділу сечоводу біля входу в сечовий міхур або за його межами. Воно може порушувати відтік сечі й поєднуватися з рефлюксом.

Ектопічний сечовід відкривається не в типовому місці сечового міхура. У дітей це часто пов’язано з подвоєнням нирки, коли різні сегменти мають окремі сечоводи.

При подвоєнні нирки верхній або нижній сегмент може мати власний сечовід. Якщо його кінець розширений або відкривається нетипово, виникає обструкція, рефлюкс, інфекції або підтікання.

Уретероцеле може блокувати відтік із відповідного сегмента, впливати на шийку міхура або створювати умови для інфекцій. Ектопічний сечовід у дівчаток іноді відкривається нижче сфінктера, тому сеча підтікає постійно попри нормальні сечовипускання.

Частина дітей не має симптомів, і питання виникає після УЗД. Інші звертаються через інфекції або нетримання.

УЗД оцінює подвоєння нирки, уретероцеле, розширення миски й сечоводу, стан сечового міхура та другу нирку. Цистографію використовують для виявлення рефлюксу й уточнення анатомії нижніх сечових шляхів.

Функціональні обстеження нирок допомагають визначити, чи працює відповідний сегмент. Саме функція сегмента, обструкція, рефлюкс та інфекції визначають подальшу тактику.

Спостереження можливе при стабільній функції нирки, відсутності значущої обструкції, повторних інфекцій і симптомів. Воно має включати контроль УЗД і перегляд тактики при зміні картини.

Спостереження не означає ігнорування: при інфекції, погіршенні дилатації або підозрі на втрату функції план змінюють.

Консервативний підхід може включати контроль інфекцій, спостереження, аналізи сечі, оцінку сечовипускання та лікування супутньої дисфункції міхура або закрепів.

Антибактеріальна профілактика іноді розглядається вибірково, особливо при високому ризику інфекцій, але не є універсальною схемою для всіх дітей.

Операцію розглядають при значущій обструкції, повторних фебрильних інфекціях, симптомному уретероцеле, рефлюксі з ризиками, погіршенні функції або постійному підтіканні при ектопічному сечоводі.

Не можна автоматично обирати гемінефректомію для кожного уретероцеле. Якщо сегмент функціонує, частіше обговорюють реконструктивні варіанти.

Можливі методи включають ендоскопічну пункцію або розсічення уретероцеле, реімплантацію сечоводу, уретероуретеростомію або інші реконструктивні операції.

Гемінефректомія нефункціонуючого сегмента розглядається за показаннями, якщо сегмент не працює і є симптоми або ризики. Вибір залежить від анатомії, функції й супутнього рефлюксу.

Після лікування контролюють УЗД, інфекції, рефлюкс, сечовипускання і функцію нирки. Після ендоскопічного втручання може знадобитися повторна оцінка, бо рефлюкс або обструкція іноді зберігаються чи проявляються пізніше.

Мета спостереження — не лише прибрати уретероцеле, а зберегти функцію нирки та мінімізувати ризик інфекцій.

Ризик залежить від форми уретероцеле, ектопії, функції сегмента і наявності інфекцій до лікування.

Інформація на сторінці має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначаються індивідуально після огляду та аналізу результатів обстежень. При гострому болю, травмі, підозрі на перекрут яєчка, защемлення кили або іншому невідкладному стані зверніться по ургентну медичну допомогу.