Сечокам’яна хвороба у дорослих: симптоми, діагностика та лікування

Сечокам’яна хвороба — це утворення каменів у нирках, сечоводах або сечовому міхурі. Камінь може бути випадковою знахідкою або спричиняти ниркову кольку, кров у сечі, інфекцію чи порушення відтоку.

Тактика залежить від розміру, локалізації, щільності, симптомів, інфекції, функції нирки та попередньої історії каменеутворення.

На утворення каменів впливають недостатнє пиття, особливості харчування, спадковість, інфекції, порушення обміну кальцію, оксалатів, сечової кислоти, анатомічні особливості та деякі ліки.

Після видалення або відходження каменя важливо думати не тільки про «позбутися каменя», а й про профілактику рецидиву.

Симптоми не завжди відповідають розміру каменя. Малий камінь у сечоводі може боліти сильніше, ніж більший камінь у нирці без обструкції.

Обстеження може включати аналіз сечі, крові, креатинін, оцінку запалення, УЗД і низькодозову КТ без контрасту за показаннями. КТ краще визначає розмір, локалізацію і щільність каменя.

При підозрі на інфекцію важливий посів сечі. Після видалення або самостійного відходження каменя корисний аналіз його складу.

Спостереження можливе при малих безсимптомних каменях без інфекції, обструкції, прогресування та погіршення функції нирки.

Для частини каменів сечоводу можливе очікування самостійного відходження, якщо біль контрольований, немає температури, нирка не під загрозою і пацієнт має чіткий план повторного огляду.

Консервативний підхід включає контроль болю, питний режим відповідно до стану, протиблювотну терапію за потреби, лікування інфекції при її підтвердженні та спостереження за відходженням каменя.

Медикаментозна експульсивна терапія може розглядатися для окремих каменів сечоводу, але вона не є універсальною схемою для кожного пацієнта і не має затримувати дренування при інфекції чи високому ризику.

Активне лікування розглядають при неконтрольованому болю, інфекції з обструкцією, погіршенні функції нирки, єдиній нирці, великих каменях, низькій імовірності самостійного відходження або професійних і життєвих обставинах, де повторна колька небезпечна.

Абсолютно невідкладною є ситуація, коли обструкція поєднується з інфекцією: спершу потрібне безпечне відведення сечі, а остаточне видалення каменя планують після стабілізації.

Методи включають дистанційну ударно-хвильову літотрипсію, уретероскопію з контактною літотрипсією, RIRS, PCNL або mini-PCNL. Для невідкладного дренування можуть використовувати стент сечоводу або нефростому.

Не існує одного найкращого методу для всіх. Вибір залежить від каменя, анатомії, інфекції, ліків, супутніх хвороб, досвіду команди та доступного обладнання.

Після втручання контролюють біль, температуру, кров у сечі, відтік сечі та положення стента, якщо його встановлено. Пацієнт отримує інструкції, коли звертатися швидше.

Другий етап — профілактика: аналіз складу каменя, оцінка ризиків, питний режим, харчові рекомендації та, за показаннями, метаболічне обстеження.

Ризики обговорюють до втручання. Важливо мати реалістичні очікування: іноді лікування великих або складних каменів потребує кількох етапів.

Інформація на сторінці має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначаються індивідуально після огляду та аналізу результатів обстежень. При гострому болю, травмі, підозрі на перекрут яєчка, защемлення кили або іншому невідкладному стані зверніться по ургентну медичну допомогу.