Пілонідальна хвороба: абсцес, нориця та сучасне лікування

Пілонідальна хвороба — це набутий запальний процес у міжсідничній складці. У його розвитку беруть участь первинні отвори по середній лінії, проникнення волосся та місцева реакція тканин.

Безсимптомні первинні отвори, хронічний пілонідальний синус або хід із виділеннями та гострий абсцес є різними проявами одного спектра. Слово «нориця» у назві статті означає пілонідальний хід і не є синонімом анальної нориці.

Хвороба часто має рецидивний перебіг, тому важливо відрізнити гострий епізод від планового лікування хронічного процесу.

Діагноз зазвичай встановлюють клінічно: оглядають міжсідничну й періанальну ділянки, первинні отвори, бічні отвори, абсцес, рубці, поширення ходів і відстань до анального каналу.

Огляд періанальної ділянки особливо важливий при низько розташованих, нетипових або рецидивних отворах. При близькості процесу до анального каналу потрібно виключити анальну норицю та, за відповідними клінічними ознаками, періанальну хворобу Крона.

Якщо подібні запалення виникають також у пахвах, пахвинних або інших ділянках зі шкірними складками, враховують гнійний гідраденіт. Схожу локальну картину можуть мати фурункул, звичайний шкірний абсцес або інфікована епідермальна кіста.

УЗД або МРТ не потрібні рутинно. Їх розглядають при сумнівній клінічній картині, нетиповому чи періанальному розташуванні або складному рецидиві.

Безсимптомні первинні отвори без болю, виділень або запалення не потребують профілактичної операції. Доречні гігієна, спостереження та повторний огляд при появі симптомів.

При повторних виділеннях, болю або абсцесах спостереження зазвичай не вирішує проблему, і треба обговорювати лікування.

Ділянку підтримують чистою й сухою та намагаються зменшити тривале тертя. Ці заходи можуть бути частиною догляду, але не усувають сформований хронічний пілонідальний хід.

Видалення волосся обговорюють індивідуально. Рутинне гоління або лазерна епіляція не є обов’язковими для всіх, а їхній незалежний вплив на ризик рецидиву залишається невизначеним.

Антибіотики можуть бути додатковою частиною лікування за наявності поширеного запалення або інших клінічних показань, але не замінюють дренування сформованого абсцесу.

Після стихання гострого запалення повторно оцінюють, чи зберігається симптомна хронічна хвороба та чи потрібне планове лікування. При обмеженій первинній хворобі можуть розглядатися менш травматичні методи; безсимптомні первинні отвори самі по собі не є показанням до операції.

Гострий абсцес із сильним або швидко наростаючим болем, болючим набряком, гарячкою, поширенням почервоніння чи погіршенням загального стану потребує термінового огляду. Сформований абсцес зазвичай лікують розкриттям і дренуванням, переважно через розріз поза середньою лінією. Антибіотики застосовують додатково лише за клінічними показаннями й не повинні необґрунтовано затримувати дренування.

Для обмеженої або простої хвороби можуть розглядатися менш травматичні підходи: точкове видалення первинних отворів — pit-picking або метод Gips — та локальна сінусектомія. Вибір залежить від кількості й поширення ходів, попередніх запалень і досвіду команди.

EPSiT або PEPSiT — ендоскопічне очищення й обробка пілонідальних ходів — є одним із варіантів для вибраних пацієнтів. Сприятливе короткострокове відновлення не означає гарантованого остаточного лікування; рецидив і повторне втручання можливі.

При поширеній, складній або рецидивній хворобі може знадобитися висічення. Широке радикальне висічення не є стандартом для кожного простого випадку. В окремих ситуаціях рану залишають для загоєння вторинним натягом, що може потребувати тривалішого догляду.

Якщо після висічення обирають первинне закриття рани, закриття по середній лінії слід уникати. Перевагу надають розташуванню шва поза середньою лінією. До таких підходів належать пластики Bascom cleft lift, Karydakis і Limberg, але пластика клаптем не потрібна кожному пацієнту.

При рецидиві, незагойній рані або попередній операції по середній лінії потрібна повторна оцінка. Універсального методу повторної операції немає. Порівняльна доказова база, особливо в дітей, залишається обмеженою, тому жоден метод не є найкращим для всіх форм хвороби.

Перед плановим лікуванням оцінюють активність запалення, попередні втручання, кількість отворів, гігієну, волосся в ділянці та можливість післяопераційного догляду.

Важливо заздалегідь обговорити, як пацієнт доглядатиме рану, коли повернеться до роботи і які ознаки потребують повторного огляду.

Відновлення залежить від методу: після дренування абсцесу потрібен догляд за раною, а після планової операції — контроль натягу, чистоти й загоєння.

Догляд за міжсідничною складкою та раною визначають відповідно до методу лікування. Строки повернення до тривалого сидіння, навчання, роботи та спорту встановлюють індивідуально з урахуванням болю, виду рани й перебігу загоєння.

Жоден метод не гарантує відсутності рецидиву. Ризик залежить від поширення хвороби, попередніх втручань, обраного методу, перебігу загоєння та тривалості спостереження. При повторному болю, набряку, виділеннях або незагойній рані потрібна повторна оцінка.

Інформація на сторінці має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначаються індивідуально після огляду та аналізу результатів обстежень. При гострому болю, травмі, підозрі на перекрут яєчка, защемлення кили або іншому невідкладному стані зверніться по ургентну медичну допомогу.